Чорні бородаті кури: породні ознаки, продуктивність і особливості утримання

Кури належать до найневибагливіших домашніх птахів: вони пристосовуються до різних умов утримання, тішать око розмаїттям оперення й дають господарям яйця, м’ясо та пух. Навіть коли дедалі більше людей відмовляється від домашнього господарства, кури залишаються вірними супутниками людини.

Серед безлічі порід вибрати потрібну буває непросто. Якщо ви шукаєте птицю універсального напрямку продуктивності з привабливою зовнішністю, варто придивитися до чорних бородатих курей, відомих також як Гала або кури-глухарі.

Чому породу називають бородатою

Ця порода має кілька назв. Оскільки її вивели на території Росії, де вона поширена й досі, її називають російською чорною бородатою породою курей. Не менш уживані назви — Гала та Глухарі: вважається, що ця птиця має певну зовнішню схожість із глухарями. Утім, найточніше суть породи передає проста назва «чорна бородата», адже вона описує її найголовніші зовнішні ознаки.

Хоча батьківщина цих курей відома, селекціонери досі не дійшли єдиної думки щодо походження породи. Одні вважають, що її отримали схрещуванням віандотів і кревкерів, інші — що це результат селекції віандотів із чорними орловськими курми. Для практики це питання не надто важливе: порода вже понад століття залишається популярною завдяки і продуктивним характеристикам, і красивому забарвленню.

На початку своєї історії цих курей розводили виключно в дворах заможних людей, через що їх навіть називали панською породою. І сьогодні чорних бородатих курей часто тримають як декоративних.

Переваги породи: чим приваблюють бородаті кури

Найперше, що привертає увагу, — незвичайний зовнішній вигляд, через який бородатих курочок часто відносять до декоративного типу. Їхнє оперення має насичене чорне забарвлення з привабливим зеленуватим відливом благородного смарагдового кольору. Крім того, у особин обох статей є пишна борода, яка й дала назву породі.

Через цю бороду шия птахів візуально здається в кілька разів товщою й масивнішою, ніж насправді. Ця особливість досі приваблює колекціонерів, тим більше що поряд із нею порода радує й досить хорошою продуктивністю.

Густе оперення служить цим птахам не лише прикрасою, а й добре гріє взимку. Це важлива перевага: не потрібно будувати спеціальні пташники та утеплювати їх на зиму. Багато птахівників тримає чорних бородатих курей у напіввільних умовах, облаштовуючи для захисту від негоди лише навіси. Таке утримання досить економне ще й тому, що з весни до осені значну частину раціону ці кури добувають самостійно.

Є ще одна причина, чому цих курей зручно тримати: вони досить флегматичні за характером. Навіть перебуваючи на вулиці цілодобово, вони самостійно не покидають територію двору, тому спеціальний вольєр їм не потрібен.

В одній зграї можна одночасно тримати кількох птахів — жорсткої конкуренції, як це буває серед представників інших порід, не виникає. Не конкурують і не б’ються вони й з іншими птахами. Чорні бородаті без проблем живуть в одному пташнику з іншими курми та гуляють по двору разом з іншими тваринами.

Недоліки породи: про що варто знати птахівникам

З одного боку, чорні бородаті кури дуже живучі та стійкі до низьких температур. Однак якщо не врахувати таку особливість породи, як дуже повільне зростання оперення, можна отримати високу смертність серед молодняку.

Щоб пух у курчат встиг замінитися повноцінним пір’яним покривом, квочку варто садити на яйця ще ранньою весною. Перші кілька тижнів після появи на світ курчат рекомендується тримати в закритому пташнику, щоб вони не замерзли й швидше розвивалися.

Молодняк цієї породи досить вразливий до різних зовнішніх чинників, тому потребує багато уваги й турботи з боку господаря. Завдяки такій хитрості за весну, літо й частину осені, до настання морозів, у них встигне сформуватися надійний покрив, який грітиме курей узимку та вбереже від замерзання.

Породні ознаки екстер’єру чорних бородатих курей

Через велику кількість переваг для розведення й утримання в домашніх господарствах цих курей часто використовують для вдосконалення інших порід. Нові гібриди можуть мати багато спільного з чорними бородатими, але вважати їх чистопородними представниками не можна.

Такі особини нерідко трапляються на ринках, адже, назвавши птицю чорною бородатою, її можна продати значно дорожче. Обчислити недобросовісних продавців досить просто, якщо детально вивчити породні ознаки:

• голова справжніх представників породи має дуже великі розміри й правильну форму, що багато в чому залежить від пишності оперення та бороди;
• дзьоб невеликий, відносно короткий, хоч і товстий; кінчик трохи загнутий донизу. Забарвлення дзьоба відповідає забарвленню пір’я та назві породи: найчастіше трапляються птиці з абсолютно чорними або темно-чорними дзьобами;
• великій голові відповідають великі й повні очі, які здаються навіть трохи опуклими. Колір очей — коричневий або темно-коричневий;
• шкіра на обличчі червона;
• гребінь має рожеподібну форму й червоне забарвлення. До кінця він значно звужується, що є характерною особливістю породи; шипа на гребені немає;
• породу вирізняють і дуже довгі сережки, які бовтаються за будь-якого руху птиці та мають незвичайну округлу форму;
• вушні мочки пофарбовані в червоний колір, завдяки чому сильно виділяються на тлі чорного оперення, хоча за розмірами вони середні;
• борода, яка найбільше відрізняє породу, дуже важка й повна. Вона займає значну частину обличчя та шиї, досить сильно розширюється до задньої частини очей, набуваючи форми дуги;
• шия недовга й досить тонка, хоч через пишну гриву виглядає щільною та широкою; вона має сильний вигин і до плечей стає тоншою;
• на голові та шиї присутній невеликий зачіс;
• спина пряма й широка, ближче до хвостової частини трохи звужується;
• хвіст дуже ошатний, середніх розмірів, прямо поставлений; півнячі косиці дуже довгі, вражають пишністю й ошатністю;
• грудна клітка й грудні м’язи досить повні, округлої форми;
• загалом корпус не дуже великий, хоч через оперення здається досить значним;
• поперек повний і пишний;
• крила середніх розмірів, щільно прилягають до тіла й добре змикаються;
• гомілки дуже сильні й м’ясисті, середньої довжини;
• плесна міцні, стійкі, хоч і невеликі. Забарвлення плесен і пальців відповідає всій кольоровій гамі цих курей — темно-сірий, практично чорний.

Як відрізнити півня від курки

Відмінностей між півнями й курками цієї породи майже немає. Єдине зауваження — курки мають більш «жіночний» зовнішній вигляд: у них мініатюрніший гребінь і значно вкорочені сережки, завдяки чому ті не так бовтаються під час ходьби. Зачіс на шиї в них виражений трохи більше, ніж у півнів. Спина така сама широка. Хвіст трохи опущений і не стоїть прямо, як у півнів. Але найголовніша ознака, за якою можна відрізнити курку від півня, — відсутність у неї зеленуватого відливу на пір’ї.

Показники продуктивності: наскільки вигідно розводити чорних бородатих курей

Представників цієї породи тримають не лише для того, щоб ними милуватися. Як птиця м’ясо-яєчного напрямку продуктивності вони демонструють дуже хороші показники:

Показник	Значення
Вага півнів	3,5–4 кг
Вага несучок	2,7–3 кг, іноді більше
Несучість	близько 200 яєць на рік
Вага яйця	у середньому близько 65 г (у звичайних курей — 58 г)
Забарвлення шкаралупи	світло-коричневе

Несучість на рівні близько 200 яєць на рік — показник, яким зазвичай можуть похвалитися лише представники виключно яєчного напрямку продуктивності. Яйця не тільки смачні й корисні, а й досить великі. Для виведення нових поколінь чорної бородатої породи рекомендується використовувати виключно найбільші за розмірами яйця — вони гарантують практично стовідсоткову появу курчат.

Варто звернути увагу, що і на вагу, і на яйцекладку цих курочок значно впливають умови утримання та харчування. Чим вони гірші, тим гірша продуктивність. Особливо важливо приділити увагу молодняку, щоб він устиг набрати сили до початку статевого дозрівання.

Розведення, утримання та догляд: секрети досвідчених птахівників

Купуємо породистих курочок і розводимо власне потомство

Прийнявши рішення розводити чорних бородатих курей на власному подвір’ї, насамперед варто з’ясувати, де саме їх можна придбати. Купувати можна як курчат, так і яйця та дорослих особин. У перших двох випадках доведеться подумати над тим, щоб вдало виростити з молодняку хороших курей. Однак результат уважності й наполегливості в догляді не змусить вас розчаруватися.

Якщо ви виводите курчат під власною куркою, варто знати про деякі правила висиджування яєць у цього виду птиці: садити на яйця цю породу рекомендується ранньою весною, щоб за теплий сезон курчата встигли наростити повноцінне пір’я до перших морозів.

Ключові правила вирощування молодняку

• садіть квочку на яйця ранньою весною — це дає курчатам час на повне оперення до зими;
• перші тижні після вилуплення тримайте молодняк у закритому пташнику без протягів;
• приділяйте особливу увагу годуванню курчат, щоб вони набрали сили до статевого дозрівання;
• для розведення відбирайте найбільші яйця — вони забезпечують практично стовідсотковий вихід курчат.

Утримання дорослого поголів’я

Дорослі чорні бородаті кури не потребують утеплених пташників: густе оперення добре захищає їх від холоду. Багато господарів узагалі тримає їх у напіввільних умовах, облаштовуючи лише навіси для захисту від негоди. Завдяки флегматичному характеру птиця не залишає межі двору, тому окремий вольєр не потрібен.

Спокійна вдача має ще один практичний плюс: чорні бородаті мирно співіснують в одній зграї та в одному пташнику з іншими курми й свійськими тваринами. А якщо врахувати, що з весни до осені значна частина раціону добувається самостійно на вигулі, утримання такої птиці виходить досить економним.