Свинина залишається основою раціону для багатьох родин, і чимало господарів рано чи пізно замислюються про власне свинарство. Справа ця не така складна, як здається, якщо правильно підібрати породу. Від неї залежить багато: максимальна продуктивність, особливості годівлі, умови утримання й те, скільки праці та грошей забере господарство. Далі йтиметься про свиней породи Дюрок — представників м’ясного напряму продуктивності. Розберемо, як вибрати здорових поросят, як їх доглядати, чим годувати та на які показники реально розраховувати.
- Як не помилитися у виборі поросят Дюрок
- Чому варто брати кілька поросят одразу
- Характерні риси та походження породи
- Переваги утримання та розведення Дюрок
- Недоліки породи та як із ними працювати
- Екстер’єр: як виглядає дорослий Дюрок
- Продуктивність: прирости, вага та забійний вихід
- Що врахувати перед покупкою
Як не помилитися у виборі поросят Дюрок
Перед тим як заводити свиней, варто подбати про здорове поголів’я, яке закладе основу вашого стада. Момент відповідальний: можна помилитися не лише з породою, а й натрапити на недобросовісного продавця, який продасть слабких і непродуктивних тварин. Тому перед поїздкою на ринок варто згадати кілька загальноприйнятих правил відбору.
Придатними для продажу поросята стають приблизно у віці одного місяця. На цей момент вони вже мають навчитися добре їсти звичайну їжу, а не лише материнське молоко. Головна проблема, пов’язана з відсутністю такого досвіду, полягає в тому, що при переході на коров’яче молоко та інші корми поросята можуть почати сильно проносити. Привчати до підгодівлі потрібно поступово, ще при свиноматці. Тому детально розпитайте продавця, як і чим він годував своїх поросят. Дуже бажано самому поспостерігати за процесом споживання їжі: здорове порося захоплює корм усією пащею, а не намагається смоктати його, як з материнського соска.
Важлива характеристика будь-якої породи свиней — правильний прикус. Від нього залежить, наскільки добре тварина пережовуватиме, а отже, і перетравлюватиме запропоновану їжу. Якщо прикус неправильний, тобто при змиканні щелеп між ними видно великий зазор або вони взагалі спрямовані в різні боки, тварина не зможе нормально пережовувати корм і буде ковтати його великими шматками. На великих фермах таких тварин зазвичай одразу вибраковують, хоча недобросовісні продавці можуть спробувати заробити й на них.
Обираючи поросят конкретної породи, заздалегідь дізнайтеся, які конституційні особливості характерні для дорослих особин. Зазвичай вони проявляються вже з народження. Так, при виборі поросят Дюрок насамперед звертайте увагу на масть — вона має бути червоною. За довжиною тулуба ці поросята не надто довгі, але й не надто короткі. Спина в них має характерну дугоподібну, вигнуту форму. Якщо поросята продаються разом з молодняком інших порід, ви одразу помітите, що в Дюрок значно вищі лапи. Відрізнити їх можна і за досить великими вухами, які наче нависають над очима.
Чому варто брати кілька поросят одразу
Багато досвідчених свинарів радять заводити відразу кількох особин. Аргумент простий: свині — стадні тварини, тому при одиночному утриманні приріст може суттєво погіршитися: він або взагалі наблизиться до нуля, або тварина, навпаки, почне страждати від ожиріння. Крім того, купівля кількох поросят значно полегшує для них процес відлучення від свиноматки та адаптації до нового місця. Позначається це й на харчуванні: молоді поросята активно конкурують за їжу, завдяки чому швидко набирають вагу.
Характерні риси та походження породи
Порода походить від американських свиней, які спочатку мали виключно сальний напрям продуктивності. У результаті селекції та ретельного племінного відбору Дюрок перетворилися на м’ясних свиней. Така переорієнтація пов’язана з вищим попитом саме на м’ясо, а не на сало.
Зарекомендувавши себе як дуже витривалі й добре пристосовані до різних умов утримання тварини, представники цієї породи швидко стали відомі по всьому світу. Хоча їхня популяція в Україні поки не є значною, дедалі більше фермерів і свинарів-любителів обирають для розведення саме цю породу.
Переваги утримання та розведення Дюрок
Зростання популярності має цілком конкретні причини, і полягають вони в низці важливих переваг.
- Витривалість. Дюрок можуть утримуватися як у спеціально обладнаних свинарниках, так і на цілодобовому вигулі. Їм практично не страшні перепади температур: вони без проблем пристосовуються і до спекотного клімату, і до досить холодного. Саме тому цю породу вважають перспективною для розведення в різних регіонах.
- Дешевий літній раціон. У теплий період витрати на корми суттєво зменшуються, адже свині добре пристосовуються до випасу на пасовищах. Зелені корми досить поживні для свиней м’ясного напряму, тож на пасовищі тварини почуваються чудово. Ще один плюс: за гарної погоди Дюрок можна навіть на ніч не заганяти в свинарник, якщо в загоні є навіси для захисту від дощу та вітру.
- М’ясні якості. Головна перевага породи — не лише велика маса туші після забою, а й якість цього м’яса. Завдяки низькій здатності накопичувати жирову тканину свинина Дюрок відрізняється дієтичністю та особливими смаковими властивостями. Якість м’яса залишається незмінною за різних способів годівлі та при схрещуванні з представниками інших порід.
- Однорідність туші. Організм цих тварин зорієнтований на засвоєння білкових структур з їжі, тому м’язова маса наростає дуже швидко. За можливості багато рухатися свині спалюють навіть ту невелику кількість жиру, яку встигають накопичити.
- Спокійна вдача. Дюрок досить активні й можуть проходити великі відстані пасовищем, але загалом дуже приязно ставляться до людини й не проявляють агресії навіть після опоросу. У свинарниках вони рідко намагаються зламати клітку, навіть коли голодні. Свиноматки виявляються дуже турботливими і навіть без людського втручання здатні повноцінно виходити потомство.
Недоліки породи та як із ними працювати
Хоча загалом Дюрок досить прості в догляді, вони вимагають особливої уваги до кормів. Річ у тім, що їхній організм дуже потребує білка, тому й пропонована їжа має бути відповідною. Виростити повноцінну здорову тварину з характерними м’ясними показниками виключно на харчових відходах навряд чи вдасться. Можна купувати спеціальні протеїнові добавки, але це не завжди виходить дешево.
Серед найпоширеніших захворювань, яким зазвичай страждають свині породи Дюрок, варто назвати атрофічний риніт. Це нежить, який здебільшого проявляється як алергічна реакція на різноманітні зміни погоди. Боротися з ним важко, проте можна спробувати виключити додаткові алергени, які подразнюватимуть і без того пошкоджену слизову оболонку носа: дрібно змелене зерно, борошно, сіно, пил.
Ще один недолік породи — невисока багатоплідність свиноматок. Рекордна кількість поросят, яких здатна привести на світ одна свиня, становить 11. У середньому ж цей показник значно нижчий, і відтворюваність поколінь досить низька.
Екстер’єр: як виглядає дорослий Дюрок
Дюрок відрізняються міцною конституцією та досить великими розмірами тулуба. Хоча тіло в цих свиней і не довге, воно дуже глибоке й широке, що свідчить про добре розвинені м’язові тканини. За довжиною тулуба досить важко відрізнити кнура від свиноматки, оскільки вони практично ідентичні: у кнура вона становить 180–185 сантиметрів, у свиноматок — 175–185 сантиметрів.
Особливо яскраво вирізняють породу вуха. Вони досить великі, звисають трохи в сторони й уперед. Голова середніх розмірів, добре обростає м’язами, рило ніби виходить уперед під кутом до чола.
Як уже згадувалося при описі вибору поросят, для Дюрок характерна дугоподібна форма спини, а також досить високі й міцні лапи. Окости дуже м’ясисті, що при доброму відгодівлі буде помітно навіть неозброєним оком.
Щодо забарвлення, то загалом цих свиней відносять до червоних порід. Однак унаслідок багаторазових схрещувань і племінних відборів сьогодні можна зустріти Дюрок і в золотистому, і в темно-червоному забарвленні.
Продуктивність: прирости, вага та забійний вихід
Продуктивність породи досить висока, і саме з нею пов’язана її популярність. По-перше, Дюрок дуже скоростиглі. По-друге, вони мають надзвичайно високий середньодобовий приріст — від 750 до 950 грамів. Уже до пів року поросята без проблем досягають ваги 100 кілограмів, що зазвичай характерно для сальних і м’ясо-сальних порід.
На один кілограм приросту витрачається всього близько 3,7 кормової одиниці. У дорослому віці маса кнура сягає приблизно 330–370 кілограмів. Свиноматка важить значно менше — 240–320 кілограмів.
| Показник | Значення |
|---|---|
| Довжина тулуба кнура | 180–185 см |
| Довжина тулуба свиноматки | 175–185 см |
| Середньодобовий приріст | 750–950 г |
| Витрати корму на 1 кг приросту | близько 3,7 кормової одиниці |
| Жива маса кнура | 330–370 кг |
| Жива маса свиноматки | 240–320 кг |
| Загальний забійний вихід | близько 80% |
| Вихід м’яса | 58–70% |
| Товщина шпику | 17–18 мм |
| Міжм’язовий жир | близько 3,93% від маси м’яса |
Коли свиней породи Дюрок пускають на забій, загальний вихід у середньому становить близько 80%, а виключно м’яса — від 58 до 70%. При цьому товщина шпику становить усього 17–18 міліметрів. Саме м’ясо містить досить багато міжм’язового жиру — близько 3,93% від загальної кількості м’яса. Завдяки цьому свинина залишається соковитою й ароматною, не втрачаючи дієтичних властивостей, адже підшкірного сала в туші обмаль.
Що врахувати перед покупкою
Порода Дюрок добре підходить тим, хто готовий приділити увагу якісним кормам і не розраховує виростити тварину виключно на кухонних відходах. Натомість господар отримує витривале поголів’я, спокійну вдачу, швидкий приріст і тушу з високим виходом м’яса. Якщо є можливість випасу, літнє утримання виходить особливо економним, а міцна конституція дозволяє тримати свиней у різних кліматичних умовах.
Плануючи закупівлю, варто тверезо оцінити два слабкі місця: потребу в білкових кормах і добавках та нижчу багатоплідність свиноматок. Перше вирішується складеним раціоном і якісними добавками, друге — ретельним підбором племінного ядра й поступовим нарощуванням поголів’я. У будь-якому разі починати краще з кількох поросят від перевіреного продавця, а не з великої партії сумнівного походження.
