Відсутність зручностей на ділянці стає очевидною вже першого ж дня сезону: поки триває робота в саду, питання про туалет відкладають, але рано чи пізно його доводиться вирішувати. І тут постає не лише питання «з чого будувати», а й значно важливіше — «де саме». Помилка з місцем коштує дорого: споруду доведеться переносити, а забруднені ґрунтові води зіпсують воду в колодязі на роки.
Нижче — послідовний розбір: спочатку санітарні відстані й вибір місця, потім порівняння типів конструкцій, далі покрокове зведення дерев’яної кабінки з фундаментом на стовпових опорах, обшивкою, дахом і внутрішнім облаштуванням.
- Як вибрати місце для туалету на ділянці
- Ґрунтові води: головний критерій вибору конструкції
- Види дачних туалетів: порівняння конструкцій
- Туалет із вигрібною ямою
- Люфт-клозет
- Пудр-клозет
- Біотуалет і хімічний туалет
- Креслення та розміри: з чого почати будівництво
- Фундамент і облаштування вигрібної ями
- Як зробити каркас туалету
- Обшивка стін і встановлення даху
- Як облаштувати туалет усередині
Як вибрати місце для туалету на ділянці
Розташування визначають не естетикою, а санітарними нормами, рельєфом і рівнем ґрунтових вод. Перш ніж копати яму чи закуповувати матеріали, варто пройтися ділянкою з рулеткою й олівцем і позначити на плані всі орієнтири: будинок, підвал, колодязь або свердловину, літній душ, лазню, дерева, кущі, господарські будівлі та межі.
Мінімальні відстані, яких дотримуються під час будівництва:
- до житлового будинку та підвалу — не менше 12 м;
- до літнього душу або лазні — щонайменше 8 м;
- до вольєра чи сараю з тваринами — не менше 4 м;
- до дерев — 4 м, до кущів — 1 м;
- від огорожі ділянки — мінімум 1 м;
- до будь-якого джерела питної води — не менше 25 м.
Окремо враховують розу вітрів: кабінку ставлять з підвітряного боку, щоб запах не діставався зони відпочинку, літньої кухні й сусідської тераси. Двері не повинні відчинятися в бік сусідської ділянки — це і питання делікатності, і суто практична незручність.
Якщо ділянка розташована на схилі, туалет розміщують нижче джерела води. Це стосується не лише власного колодязя: варто взяти до уваги й сусідський, адже забруднення поширюється підземними потоками, не зважаючи на межі.
Ґрунтові води: головний критерій вибору конструкції
Рівень ґрунтових вод визначає, який тип туалету взагалі допустимий на конкретній ділянці. Якщо вода залягає глибше 2,5 м, можна будувати споруду будь-якого типу. Якщо ж рівень вищий за 2,5 м, туалет без вигрібної ями категорично протипоказаний: нечистоти можуть потрапити у водоносний горизонт, забруднити воду й занести інфекції.
У такому разі обирають конструкції з герметичною ємністю — пудр-клозет, біотуалет чи хімічний туалет. Вони не заглиблюються в ґрунт і не контактують із водоносним шаром.
Види дачних туалетів: порівняння конструкцій
Кожен тип має свою логіку: десь важлива дешевизна, десь — можливість користуватися взимку, а десь — відсутність ями як такої. Нижче зібрано основні варіанти з їхніми особливостями.
| Тип | Принцип роботи | Ключове обмеження |
|---|---|---|
| З вигрібною ямою | Яма глибиною до 2 м під кабінкою, відходи накопичуються | Потрібен під’їзд асенізаторської машини; непридатний при високих ґрунтових водах |
| Люфт-клозет | Кабінка в будинку біля зовнішньої стіни, яма під ухилом, відходи йдуть трубою | Чистять асенізаторською машиною; потрібне місце під яму з ухилом |
| Пудр-клозет | Замість ями — ємність (наприклад, відро), вміст присипають сухим торфом | Вміст потрібно регулярно виносити в компостну яму |
| Біотуалет | Готова кабінка з ємністю та активними мікроорганізмами | Нічого не будувати, але є витрати на обслуговування |
| Хімічний туалет | Ємність із хімічними реагентами | Вміст не можна використовувати як добриво |
Туалет із вигрібною ямою
Класична конструкція — яма глибиною до 2 м, над якою стоїть кабінка. Відходи поступово накопичуються, і їх доводиться видаляти. Раніше це вирішували просто: будиночок знімали, переносили на нове місце, а яму закопували. Сьогодні зручніше скористатися послугами асенізаторської машини, тому туалет планують так, щоб вона могла під’їхати.
Люфт-клозет
Такий туалет зазвичай розміщують усередині будинку біля зовнішньої стіни, а яму влаштовують під ухилом: нечистоти потрапляють до неї по трубі. Чистять яму асенізаторською машиною. Головна перевага — у холодну пору чи в дощ не потрібно виходити на двір.
Пудр-клозет
Вдалий варіант для ділянки з близьким розташуванням водного джерела. Ями немає — замість неї стоїть ємність, наприклад відро. Після наповнення вміст виливають у компостну яму. Після кожного відвідування вміст відра присипають сухим торфом: це прибирає неприємний запах і пояснює назву конструкції.
Біотуалет і хімічний туалет
Найпростіший шлях — купити готову кабінку потрібного розміру, адже будувати нічого не потрібно. Біотуалет — це кабінка з ємністю для відходів, заповненою активними мікроорганізмами, які їх переробляють. Хімічний туалет влаштований практично так само, але відрізняється наповнювачем: у ньому використовують хімічні реагенти, тому вміст ємності не можна застосовувати як добриво.
Креслення та розміри: з чого почати будівництво
Побудувати туалет на дачі своїми руками нескладно, якщо спочатку скласти креслення й визначити розміри. Усі складові мають поєднуватися між собою, інакше на етапі обшивки доведеться переробляти каркас. Розміри кабінки підбирають з огляду на зріст і комплекцію тих, хто нею користуватиметься.
Матеріалів на ринку багато, і дерево серед них залишається найзручнішим для самостійного будівництва: це екологічно чистий матеріал, який «дихає», тож у дерев’яній кабінці комфортніше. Єдине, що варто передбачити, — просочення всіх деталей від вологи й комах.
Фундамент і облаштування вигрібної ями
Важкий фундамент під дачний туалет не потрібен. Для дерев’яного будиночка достатньо одного з двох варіантів: опори у вигляді стовпів, вкопаних у землю, або цегляна кладка чи бетонні блоки по периметру.
Туалет із вигрібною ямою має стояти близько до місця, куди зможе під’їхати асенізаторська машина. Глибина ями — до 2 м. Щоб вона була герметичною, стінки обкладають цеглою й обмазують глиною або розчином.
Порядок робіт із фундаментом на стовпових опорах виглядає так:
- Розмітити ділянку й визначити кути будівлі.
- Взяти 4 азбестоцементні труби діаметром від 150 мм і обробити їх зовні бітумною мастикою.
- По кутах викопати отвори під труби й заглибити їх на 50–70 см. Глибина залежить від структури ґрунту й може сягати метра.
- Заповнити третину труби бетонним розчином, ущільнюючи його, щоб вийшло повітря.
- У порожнини труб вставити дерев’яні або бетонні стовпи-опори й закріпити їх розчином.
Під час розмітки ретельно стежте за дотриманням кутів — від цього залежить уся конструкція.
Як зробити каркас туалету
Корпус можна зробити з бруса, підбираючи розміри залежно від величини й ваги споруди. Замість бруса годиться й металевий куточок. Каркас складається з таких елементів:
- 4 несучі вертикальні опори;
- обв’язка даху — поздовжні бруси для даху мають бути довшими за корпус на 30–40 см: спереду утворюється козирок, ззаду — навіс для відведення дощової води;
- стяжка для стільчака — бруси кріплять у розпір до несучих вертикальних опор, висота стільчака близько 40 см від підлоги;
- діагональні кріплення для міцності на задній і бічних стінках;
- основа для дверей — дві вертикальні опори й горизонтальна перемичка зверху.
Спочатку вирахуйте зручну висоту стільчака, відміряйте від нього близько 40 см угору, а верхню стяжку розмістіть до 25 см від верху.
Обшивка стін і встановлення даху
Щоб обшити каркас деревом, спершу позначте місця зрізу під дах — під кутом. Дошки розташовують вертикально, щільно одну до одної; товщина дошки — 2–2,5 см.
Можна спростити роботу, використавши листи профнастилу або шиферу, але врахуйте: будова з цих матеріалів погано провітрюється. У будь-якому разі ззаду потрібні дверцята, через які дістають ємність з відходами. Їх закріплюють на петлях.
У даху роблять отвір для природної вентиляції. Якщо дах дерев’яний, його накривають руберойдом, а вентиляційне вікно герметизують.
Двері навішують на петлі, кількість яких залежить від масивності полотна. Механізм закривання обирають на власний смак: засувка, гачок, шпінгалет або дерев’яна засувка. Засувка потрібна і зсередини. Для освітлення в двері роблять віконце, яке можна засклити.
Як облаштувати туалет усередині
Коли кабінка готова, найважливіше — сидіння стільчака. Його роблять із дерева або пластику. Дерев’яне обов’язково шліфують наждачним папером, щоб не було задирок. У стільчаку вирізають отвір, під нього встановлюють контейнер для нечистот і кришку, що закриває отвір.
Далі продумують дрібниці, від яких залежить щоденна зручність: кріплення для туалетного паперу, місце для торфу (якщо це пудр-клозет), а за потреби — умивальник і відро для використаної води.
Будівництво туалету на дачі не становить труднощів. Потрібні уважність, розрахунки, інструменти та вміння ними користуватися. Матеріали можна брати будь-які, конструкції — різні, головне, щоб рішення було практичним і зручним саме для вашої ділянки.
