Торф’яний біотуалет обирають тоді, коли на ділянці немає централізованої каналізації, а звичайна вигрібна яма не влаштовує через запах і клопіт із вивезенням відходів. Такий пристрій працює без води: замість змивання використовується торф’яна суміш, а відходи поступово перетворюються на компост. За габаритами агрегат приблизно відповідає звичайному унітазу, тож його легко поставити в невеликій вбиральні або в прибудові.
З чого складається торф’яний біотуалет
Конструкція проста, і саме цим вона зручна для заміського будинку. Усередині корпусу розміщено дві ємності, кожна з яких виконує свою роботу.
Нижній відсік — це накопичувальний бак, куди потрапляють відходи. Він розташований під сидінням і являє собою висувну тару. Обсяг буває різним: від 44 до 140 літрів, але найпопулярніші моделі мають бак на 110–140 літрів. Такого запасу достатньо для родини з чотирьох осіб.
Верхній відсік — бак для торф’яної суміші. Вода в роботі біотуалету не задіяна взагалі. На верхній ємності є ручка: після її повороту торф’яна суміш висипається в накопичувальний бак і присипає відходи.
На зворотній стінці встановлюють вентиляційну трубу. Вона починається від накопичувальної ємності й виводиться вгору приблизно на 4 метри. Вміст нижнього відсіку завжди прикритий спеціальними стулками, які відкриваються лише тоді, коли ви користуєтеся унітазом.
Як працює система засипання
Відходи потрапляють у накопичувальний бак, після чого їх присипають торфом. Робиться це дуже просто: ручку на верхній ємності повертають в один бік — суміш висипається з одного боку, потім в інший — суміш висипається з іншого. Так відходи засипаються рівномірно, і запах не встигає поширитися приміщенням.
Торф’яну суміш купують у магазинах. Спеціальні суміші містять мікроорганізми, призначені саме для торф’яних біотуалетів, тому звичайний торф із мішка не є рівноцінною заміною.
Корисні бактерії переробляють фекалії на добриво. Одночасно суміш вбирає рідину. Якщо біотуалетом користується одна людина або вся родина, але лише на вихідних, торф встигає переробити речовину. За постійного користування торф не здатен переробити всю сечу — для цього передбачено дренаж і систему фільтрів. Рідина проходить через дренаж у нижній відсік, там фільтрується й відводиться шлангом на вулицю. Шланг укладають під ухилом, а відводити його можна в яму для компосту.
Як часто спорожнювати бак
Висувний відсік виймають із корпусу туалету й висипають вміст у компостну яму. Біотуалет слід спорожнювати, не чекаючи повного заповнення — приблизно кожні два тижні або раз на місяць. Через кілька років торф разом із відходами перетворюється на екологічно чисте добриво, яке можна використовувати на ділянці.
Вентиляція: скільки труб потрібно
У комплект біотуалету входять труби й хомути. Вентиляційну трубу встановлюють вертикально. Вентиляція не лише виводить запахи, а й сприяє вивітрюванню надлишків сечі, тому нехтувати нею не варто. Діаметр труб залежить від інтенсивності користування.
| Навантаження | Схема вентиляції | Тяга |
|---|---|---|
| До 20 відвідувань на день | Один шланг діаметром 40 мм | Природна |
| До 60 відвідувань на день | Два шланги — 40 мм і 100 мм | Природна |
| Понад 60 відвідувань на день | Два шланги: 40 мм і 100 мм | 40 мм — природна, 100 мм — примусова |
Переваги торф’яного туалету на дачі
Головний плюс такого біотуалету — екологічність. У будинку не буде неприємних «ароматів», адже суміш вбирає запах, а в її складі немає хімічних добавок. Відходи переробляються на компост, який потім стає добривом.
Габарити в біотуалету компактні, тому його можна поставити в будь-якому місці на ділянці. Маса невелика, тож перенести агрегат не складно. Пристрій економний: вартість суміші для туалету невисока, а витрата торфу становить 5–7 кг, тобто 20–30 літрів, якщо туалетом користуються 3–4 члени родини протягом 1–2 місяців.
Які є недоліки
Торф’яний біотуалет має й обмеження, про які краще знати заздалегідь. Разом із ним встановлюють слив і вентиляцію, тому ставити пристрій доводиться поза домом. Якщо наповнювач закінчився, не варто відразу бігти по звичайний торф: для цього біотуалету потрібна саме спеціальна суміш. Це, по суті, усі негативні сторони, які має торф’яний біотуалет.
Види торф’яних туалетів
Є два основні види торф’яного біотуалету: переносні та стаціонарні. Окремо виділяють туристичний варіант.
- Переносні — невеликі біотуалети. Вони легкі в транспортуванні й прості в установці. Використовувати їх можна на дачах, у поїздках і навіть на яхтах.
- Стаціонарні — невеликі кабінки, усередині яких розміщені касетні біотуалети. Щоб замінити наповнювач, достатньо змінити касети з торфом.
- Туристичні — біотуалети з пакетами, наповненими торфом.
Знаючи, як працює торф’яний біотуалет, і розуміючи різницю між видами, ви зможете підібрати найзручніший варіант для своєї ділянки. Установка торф’яного туалету на дачі не потребує особливих зусиль, якщо заздалегідь продумати місце для вентиляції та відведення рідини.
Кілька фактів про туалети
19 листопада відзначають Всесвітній день туалету. Уперше туалети розділили на чоловічі й жіночі в Парижі 1739 року. Туалетний папір уперше випустила компанія Scott Paper у 1890 році. А середньостатистична людина відвідує туалет приблизно 2,5 тисячі разів на рік.
