Огірки на городі тримають навіть ті, хто давно перестав експериментувати з іншими культурами. Влітку їх збирають і закривають у банки, взимку дістають із комори, і саме тому грядка з огірками майже ніколи не залишається порожньою. Але щоб урожай був, а не тільки сподівання, варто розібратися, як саме поводиться ця культура у відкритому ґрунті.
Огірок вимогливий до місця, ґрунту й вологи. Він не пробачає помилок на старті: неправильно обрана ділянка, занадто кислий ґрунт або холодна вода для поливу здатні звести нанівець усі зусилля. Натомість послідовність кроків тут досить проста, і саме про неї йтиметься далі.
- Вибір ділянки: чому місце вирішує більше, ніж добрива
- Який ґрунт потрібен огіркам
- Тепла грядка: як її спорудити
- Насіння чи розсада: що вибрати
- Підготовка посадкового матеріалу
- Посів у ґрунт і вирощування розсади
- Полив: головна умова росту
- Підживлення: коли і скільки
- Типові помилки городника
- Що варто запам’ятати
Вибір ділянки: чому місце вирішує більше, ніж добрива
Найчастіша причина невдачі — не шкідники й не хвороби, а невдало вибрана грядка. Через свою «вередливість» кущі чи насіння можуть просто не прижитися там, де їм не підходить мікроклімат, і тоді пропадає і настрій, і бажання займатися цією культурою далі.
Під грядку потрібна ділянка з південного боку, захищена від вітру й добре освітлена сонцем. Огірки не переносять протягів, тому їх часто висаджують поряд із рослинами, які створюють своєрідну ширму. Найкращі варіанти для такого захисту — кукурудза, соняшник і бобові культури.
Не варто прикопувати ні насіння, ні кущі в низьких місцях або на надто підвищених ділянках. У низині збиратиметься дощова вода, а на височині рослини продуватиме вітер.
Окремо варто подумати про попередників. Найкращими для огірка вважаються томати, багаторічні трави, капуста й картопля. Не можна розміщати огіркову грядку там, де рік тому росли кабачки, гарбуз або патисон: у цих культур схожі з огірками захворювання. А найгірший попередник для огірка — він сам, інакше кущі можуть захворіти на несправжню борошнисту росу.
Який ґрунт потрібен огіркам
Ґрунт має бути досить легким, родючим, добре пропускати повітря й містити достатньо гумусу. Підготовку землі починають восени, коли сезон уже завершився.
Ділянку перекопують, розпушуючи 25–30 см землі. Щоб підвищити родючість, вносять 4–6 кг гною на одиницю площі. Огірки не виносять ґрунту з підвищеною кислотністю, тому разом із гноєм додають вапно — 0,1–0,15 кг на квадратний метр.
Фосфорні та частину калійних добрив вносять саме восени. Навесні землю знову розпушують, бо за осінньо-зимовий період вона досить ущільнилася. Після розпушування вносять решту калійних і всі азотні добрива.
Важливо зберегти вологу, що накопичилася в ґрунті за зиму. Для цього проводять одну-дві поверхневі культивації — саме поверхневі, щоб не витягнути вологу нагору.
Тепла грядка: як її спорудити
Приблизно за півтора тижня до посадки готують самі грядки. Найкращий варіант для огірків — так звана тепла грядка. Для її спорудження беруть кілька фанерних дощок або листів шиферу й вбивають вертикально в землю.
На дно траншеї кладуть гілки, опале листя, хвою, солому й торф. Висота цього шару може сягати 50 см. Далі суміш дезінфікують: спершу поливають окропом, а потім ретельно обробляють міцним розчином мідного купоросу.
Коли знезараження завершено, на наявний шар насипають спеціальну суміш завтовшки 12–15 см. Її роблять із хорошої дернової землі, перегною, торфу й тирси. Після укладання грядку ще раз знезаражують розчином перманганату калію, а також не зайве підживити мінеральними добривами.
Коли приготування завершені, грядку накривають прозорим поліетиленом і залишають до посадки розсади. Завдяки розкладанню органічних решток і перегною температура землі в такій грядці буде вищою, ніж у решті ґрунту. Саме тому спосіб і називається вирощуванням на теплій грядці.
Якщо спорудити теплу грядку немає можливості, розсаду можна просто прикопати в землю, але після цього знадобиться укриття з дуг і прозорого поліетилену. Знімати його можна тільки тоді, коли саджанці досить зміцніють і остаточно приживуться у відкритому ґрунті.
Насіння чи розсада: що вибрати
Насіння можна закласти відразу на грядку, а можна застосувати розсадний метод. Перший варіант підходить тільки для регіонів із досить комфортними кліматичними умовами. Якщо впевненості в тому, що насіння гарантовано проросте, немає, краще виростити саджанці вдома.
Сіяти насіння відразу на грядку можна лише тоді, коли вона «тепла», інакше сходів чекати марно. Терміни такого посіву досить широкі: починати можна з кінця травня, а закінчувати в кінці червня. Головна умова — температура ґрунту має сягати 12–14 °C.
Підготовка посадкового матеріалу
Найкраще використовувати насіння від виробника, а не домашнє, бо не факт, що результат буде очікуваним. Куплене насіння часто вже знезаражене й не порожнє, але якщо є сумніви, ці процедури можна виконати самостійно.
Щоб прибрати порожнє насіння, його занурюють у розчин харчової солі й залишають на кілька хвилин. Порожні насінини піднімуться на поверхню, а якісні осядуть на дно. Висаджувати потрібно саме ті, що осіли.
Для знезараження посадковий матеріал обробляють розчином марганцівки. Також можна використовувати стимулятори росту, щоб сходи з’явилися швидше.
Після цього насіння замочують, доки воно не набубнявіє й не з’являться перші маленькі паростки. Щоб виконати процедуру правильно, насіння замотують у тканину й опускають у воду кімнатної температури. Води наливають так, щоб її поверхня була трохи вище за насіння, інакше буде перекрито доступ кисню.
Після накльовування насіння варто загартувати. Для цього його кладуть у морозильну камеру, де температура повітря становить мінус 1–2 °C. Через 48 годин насіння дістають і відразу прикопують.
Посів у ґрунт і вирощування розсади
При безпосередньому посіві на грядку насіння розкладають досить широко, з інтервалом приблизно 50–60 см. Заглиблюють їх на 5–6 см, злегка притиснувши пальцем і присипавши землею.
Якщо вибрано розсадний метод, насіння готують точно так само. Висівають його в спеціальний ґрунтоґрунт, який можна знайти в будь-якому магазині для садівників.
Разом із землею для розсади можна купити й спеціальні ємності для саджанців. Це можуть бути як пластикові касети, так і торф’яні горщики, з яких потім не потрібно діставати саджанці: їх прикопують разом із кущами. Якщо купувати такі горщики не хочеться, підійдуть і звичайні пластикові стаканчики. Ємності наповнюють ґрунтоґрунтом і поміщають туди 2 набубнявілі насінини.
До появи перших сходів температуру підтримують на рівні +24…+27 °C і поливають водою кімнатної температури. Щоб волога зберігалася довше, до появи сходів ємності краще накрити поліетиленовою плівкою або склом.
Якщо проростуть обидві насінини, слабший паросток видаляють. Висмикувати його не можна — потрібно просто зрізати біля кореня, щоб не завдати механічних ушкоджень іншому саджанцю. Коли на поверхні з’являться перші паростки, температуру знижують до +18…+20 °C.
Розсаді дуже важливо забезпечити достатнє освітлення, інакше вона витягнеться. Коли мине 25–30 днів від появи перших паростків, розсаду можна прикопувати. На 1 кв. метрі розміщують не більше трьох саджанців.
Полив: головна умова росту
Для огірків надзвичайно важлива вологість повітря й ґрунту, тому полив відіграє провідну роль у догляді. У листків цих рослин дуже велика площа випаровування, до того ж вони постійно перебувають під палючим сонцем, тож витрата води надзвичайно велика.
Вода має бути кімнатної температури, тобто не нижче +20 °C. Заповнювати нестачу вологи потрібно відразу після проростання насіння, якщо його висіяли просто в ґрунт. Полив розсади також має бути регулярним.
Якщо температура повітря піднімається вище +25 °C, полив стає щоденним, щоб остудити листя. Якщо ж вона нижча за +25 °C, поливати кущі щодня навіть заборонено, інакше в ґрунті створиться сприятливе середовище для розвитку захворювань.
Найкращий час для поливу — ранній ранок або вечір після заходу сонця. Вдень, коли сонце високо, цього робити небажано: якщо частина води потрапить на листки, рослини можуть отримати сонячні опіки.
Коли кущі вступлять у найактивнішу вегетативну фазу, тобто почнуть плодоносити, поливати їх потрібно і вдень, і ввечері, причому під корінь за допомогою лійки. Використовувати для цього шланг або відра небажано: при такому поливі можуть оголитися корені, що зрештою призведе до загибелі кущів.
Обсяг поливу залежить від інтенсивності висихання ґрунту, але в середньому становить 1,5–2 відра на одну рослину.
Підживлення: коли і скільки
Перше підживлення проводять тоді, коли на стеблах саджанців уже з’явилися 2 справжні листки. Але якщо розсада й без того досить сильна, вносити добрива немає потреби.
Якщо ж вирішено підгодувати паростки, то на 10–15 кущів готують розчин із 10 л води, 10 г аміачної селітри, 10 г калійної солі та 10 г суперфосфату. Через 15 днів після першої процедури її можна повторити, але кількість самих добрив збільшують удвічі.
Не можна допускати, щоб добрива потрапляли на стебло рослини, бо на кущах можуть залишитися хімічні опіки. Якщо родючість ґрунту низька або кущі розвиваються недостатньо добре, норму підживлення коригують за станом рослин, а не за календарем.
Типові помилки городника
| Помилка | До чого призводить | Як виправити |
|---|---|---|
| Грядка в низині або на продувній височині | Застій дощової води або вимерзання й висушування кущів | Вибрати південний, захищений від вітру й добре освітлений схил |
| Огірки після кабачка, гарбуза чи патисона | Спільні захворювання, слабкий розвиток | Висаджувати після томатів, багаторічних трав, капусти чи картоплі |
| Огірки після огірків | Ризик несправжньої борошнистої роси | Дотримуватися сівозміни й не повертати культуру на те саме місце |
| Кислий ґрунт без вапнування | Рослини погано засвоюють поживні речовини | Вносити 0,1–0,15 кг вапна на кв. метр разом із гноєм |
| Холодна вода для поливу | Стрес для рослин, уповільнення росту | Поливати водою не нижче +20 °C |
| Полив щодня при температурі нижче +25 °C | Сприятливе середовище для хвороб у ґрунті | Поливати рідше, орієнтуючись на висихання ґрунту |
| Добрива на стебло | Хімічні опіки на кущах | Вносити розчин під корінь, не торкаючись стебла |
Що варто запам’ятати
Огірки у відкритому ґрунті дають урожай не завдяки якомусь одному прийому, а завдяки послідовності: правильно вибрана ділянка, підготовлений із осені ґрунт, тепла грядка, якісний посадковий матеріал, регулярний полив теплою водою та помірне підживлення. Найбільше шкодить цій культурі поспіх — холодна земля, холодна вода й порушена сівозміна зводять нанівець навіть добре підготовлене насіння.
Якщо ж грядка підготовлена заздалегідь, а полив і підживлення відповідають стану рослин, огірки цілком передбачувано винагороджують городника врожаєм — і на літній стіл, і на зимові банки.
