Кури породи Суссекс рідко потрапляють до господарств випадково: їх беруть саме за універсальність. Одна птиця дає і тушку пристойної маси, і стабільну яйценосність, а квочка ще й сама виводить курчат. Але щоб порода не «розмилася» за кілька поколінь, доведеться уважно стежити за породними ознаками та вчасно вибраковувати особин, які випадають зі стандарту.
Звідки взялися кури Суссекс
Домашніх курей розводили задовго до початку нашої ери. Уже тоді птахівники відбирали найкращих особин на потомство, намагаючись отримати більше м’яса й яєць. Пізніше помітили, що схрещування представників різних порід теж підвищує продуктивність — саме це дало поштовх до селекційної роботи над новими породами. Приблизно так з’явилися й кури Суссекс (їх також називають Сюссекс).
Перші згадки про породу сягають часів Римської імперії. Відтоді її представники суттєво змінилися й, імовірно, уже мало нагадують тих давніх курей. У різні періоди до породи домішували кров найпродуктивніших домашніх птахів:
- кури породи Доркінг;
- Кокінхіни знаменитого білого забарлення;
- кури Брама, відомі своєю продуктивністю.
Усередині самої породи теж є чимало різновидів, якщо розрізняти їх за головною ознакою — забарвленням оперення. До дня коронації одного з англійських королів вивели навіть Королівський Суссекс: біле розкішне оперення, ліловий відлив хвоста й пишна грива бузкового відтінку.
На теренах колишнього Союзу ці кури з’явилися трохи більше півстоліття тому. Широкого поширення вони тут не набули, натомість популярними стали породи, виведені на основі Суссекс, — Адлерська срібляста й Першотравнева. Обидві мають чимало зовнішніх рис, схожих із прабатьками.
Чим Суссекс виграють у господарстві
Багато років цю породу відносили виключно до м’ясного типу продуктивності. Схрещування з яйценосними курами додало їй другої корисної якості, тож нині Суссекс вважають універсальною породою: вона поєднує найкращі м’ясо-яєчні властивості, а до того ж має гарну форму тулуба й різноманітні яскраві варіанти забарвлення пір’я.
Та головне для розведення — не зовнішність. Породу однаково легко тримати і в невеликому домашньому господарстві, і на фермі. Кури Суссекс мають відмінний інстинкт висиджування: вони охайно й витривало виводять потомство. Одна особина за одне літо здатна висидіти 2–3 покоління курчат. Навіть попри великі розміри самої курки яйця залишаються цілими, і з практично всіх вилуплюються курчата.
Якщо ж господарству вигідніше виводити пташенят в інкубаторі, інстинкт висиджування притупити так само легко: тоді квочка не витрачає сили на гніздо, набирає більшу вагу й може піти на м’ясо.
Ще одна важлива перевага, яка допомагає зберігати впізнаваність породи, — здатність несучок передавати потомству сріблястість оперення. Цей ген проявляється лише в особин чоловічої статі, але забарвлення зберігається навіть при схрещуванні Суссекс з іншими породами.
Дорослим особинам і маленьким курчатам притаманний добрий імунітет. Завдяки йому порода демонструє високу виживаність молодняку — не менше 95%.
Недоліки породи та вади, за які бракують
Попри славу м’ясо-яєчної породи, Суссекс не відзначаються скоростиглістю. Оперення на молодняку починає з’являтися пізно, ближче до осені. Утім, згодом цей недолік із запасом компенсується вагою птиці та кількістю яєць.
Під час розведення важливо постійно звірятися з породними ознаками — з часом вони можуть зникати. Досить часто виявляються й риси, через які особин узагалі бракують.
Зазвичай відбір проводять восени: залишають найпродуктивніших і найпривабливіших представників породи, а на м’ясо пускають тих, у кого відзначені такі недоліки:
- надто звужена форма тіла, що нагадує трикутник або тулуб курей породи Орінгтон, з якими Суссекс також схрещували;
- нерівна спина, що спадає до хвостової частини, або горбик на ній;
- надто вузькі й пласкі груди зі слабо розвиненими м’язами;
- хвіст характерної «білячої» форми;
- плюсни жовтого кольору або вкриті пір’ям;
- світлий колір очей;
- білястий відтінок мочок;
- жовте забарвлення дзьоба;
- надто великий гребінь із нерівномірним забарвленням.
Навіть якщо «бракованих» Суссекс залишають як несучок, їхні яйця в жодному разі не використовують для подальшого розведення породи. Такі особини вже не є чистопородними, а їхнє потомство тим паче не вважатиметься таким.
Породні ознаки: забарвлення та різновиди
Цих курей можна зустріти і в маленьких господарствах, де тримають лише кілька особин, і на великих фермах, де не лише розводять птицю, а й працюють над новими породами. Найпопулярніше забарвлення серед птахівників — колумбійське: майже все тіло вкрите білим оперенням, лише на шиї є пишне чорне пір’я у вигляді намиста, і таке саме пір’я прикрашає крила.
Утім, це забарвлення не є універсальним для всіх представників породи. У результаті численних селекційних робіт з’явилися особини з найрізноманітнішими палітрами:
- жовто-колумбійський;
- ситцевий, або фарфоровий;
- коричневий, що нагадує забарвлення диких птахів;
- сріблястий (його успадкували Адлерські сріблясті кури).
Фахівці працюють і над новими різновидами забарвлення: коричневим, кукурудзяним і навіть лавандовим. Певні успіхи вже є, проте такі особини ще не досить поширені, і придбати їх поки що складно.
Істотна перевага породи — можливість визначити чистопородність лише за забарвленням. Справжні курчата Суссекс мають звичний ніжно-жовтий пух. А ось гібриди відрізняються дуже темним насичено-жовтим забарвленням у самок і дуже світлим — у самців.
Ознаки півня Суссекс
У дорослому віці низка характеристик не лише визначає породу, а й допомагає відрізнити курку від півня. Розберемо окремо особливості кожної статі, починаючи з самців:
- зовні півні справляють враження масивних і ґрунтовних;
- порівняно з усім тілом голова дуже невелика, але широка;
- дзьоб має вигнуту форму, рожеве або світло-рогове забарвлення, що плавно темнішає до вершини;
- форма гребеня найпростіша, прямостояча; за розмірами він зовсім невеликий і має ряд із 4–5 пропорційних зубців, висота яких дорівнює половині висоти гребеня;
- шкіра гребеня ніжна на дотик, але на поверхні багато дрібних «зерняток», які відчуваються як шорсткість; біля основи гребінь щільний і міцний;
- очі червоного або помаранчевого кольору з характерними для породи невеликими вкрапленнями;
- мочки розвинені слабко, щільно прилягають до поверхні голови й мають червоний відтінок;
- сережки також червоні, круглої форми, з дуже гладкою й ніжною поверхнею;
- шия недовга, але масивна біля основи, з різким переходом до маленької голови, прикрашена пишним оперенням;
- тулуб прямокутної форми, поставлений горизонтально, з пропорційно розвиненими частинами тіла;
- спина досить широка, але до заду логічно звужується, рясно вкрита пишним оперенням у поперековому відділі;
- хвіст навіть у півнів невеликий, але широкий біля основи й трохи піднятий догори; складається з пишних покривних пір’їн і коротких рульових, які можуть бути зовсім непомітні через красиві косиці;
- груди особливо масивні, бо на них накопичується велика кількість м’язів; лінія грудей від горла йде практично вертикально, а далі плавною дугою переходить у горизонтальну лінію корпусу;
- живіт добре проглядається, він об’ємний і м’який на дотик;
- крила посаджені досить високо, що відразу впадає в око досвідченим птахівникам; вони короткі й щільно прилягають до тіла;
- гомілки середньої довжини, м’язисті, вкриті м’яким і приємним на дотик оперенням без «подушечок»;
- плюсни білі, з можливими світло-коричневими смужками; за довжиною середні, мають чотири пальці;
- загалом оперення м’яке, рівне, щільно прилягає до тулуба.
Ознаки курки Суссекс
Курей за всіма цими ознаками визначити складніше, бо вони мають чимало власних характеристик. Їхній зовнішній вигляд скромніший, ніж у півнів, і йому притаманні такі риси:
- дуже маленька голова, яка за розмірами поступається голові півня;
- невеликий гребінь, який також поступається за розміром гребеню самця;
- менш виражена масивність грудей і тулуба;
- спокійніший, «округліший» силует без різких переходів;
- щільне, рівне оперення, яке добре тримає форму.
Саме за сукупністю цих рис — розмір голови й гребеня, форма тулуба, забарвлення плюсен, мочок і дзьоба — і визначають, чи відповідає птиця стандарту породи.
Як організувати розведення без втрати породи
Практика розведення Суссекс будується на кількох простих правилах. Вони не вимагають складного обладнання, але потребують послідовності.
- Тримайте чистопородне ядро окремо від гібридів. Яйця від особин із вадами не використовують для подальшого розведення — це головна умова збереження породи.
- Відбирайте молодняк за походженням і забарвленням пуху. Ніжно-жовтий пух у курчат вказує на чистопородність, тоді як гібриди дають темніше або дуже світле забарвлення залежно від статі.
- Плануйте осіннє бракування заздалегідь. Саме в цей період найзручніше оцінити форму тулуба, стан спини, грудей, плюсен і гребеня, а також продуктивність за сезон.
- Вирішіть заздалегідь, чи потрібен вам інстинкт висиджування. Якщо ні — орієнтуйтеся на інкубацію, і квочки швидше наберуть вагу.
- Ведіть облік походження. Навіть якщо порода добре передає сріблястість оперення при схрещуванні, чистопородність потомства залежить від того, кого саме ви схрещуєте.
Коротко про головне
Суссекс — порода для тих, хто хоче отримати і м’ясо, і яйця, і власний молодняк без постійних витрат на інкубатор. Висока виживаність курчат, витривалі квочки та впізнаване забарвлення роблять її зручною для невеликого обійстя. Слабке місце одне: без регулярного відбору породні ознаки поступово зникають. Осіннє бракування, увага до форми тулуба, плюсен, мочок і гребеня та відмова від яєць «бракованих» особин для розведення — це той мінімум, який утримує стадо в стандарті.
